Новини

26 квітня. Трагедія Чорнобиля.Три людини, які врятували мільйони.

 

 

Три людини, які врятували мільйони.

26 квітня. Трагедія Чорнобиля.

Ми багато знаємо про саму трагедію і наслідки. Ми мало знаємо про день сьогоднішній і можливі наслідки.

Далі одна з історій людського подвигу.

Лише через п'ять днів після вибуху, 1 травня 1986 року, радянська влада в Чорнобилі зробила страшне відкриття:

активна зона реактора, що вибухнув, все ще плавилася. У ядрі містилося 185 тонн ядерного палива, а ядерна реакція тривала із жахливою швидкістю.

Під цими 185 тоннами розплавленого ядерного матеріалу знаходився резервуар із п'ятьма мільйонами галонів води.

Якби це розпечене ядро реактора торкнулося води, воно б викликало масивний, забруднений радіацією, паровий вибух.

Результатом могло б стати радіоактивне зараження більшої частини Європи. За кількістю загиблих перший чорнобильський вибух виглядав би незначною подією.

Журналіст Стівен Макгінті (Stephen McGinty) писав: «Це спричинило б за собою ядерний вибух, який, за розрахунками радянських фізиків, викликав би випаровування палива в трьох інших реакторах, зрівняв із землею 200 квадратних кілометрів, знищив Київ, зробив північну Україну непридатною для життя» (The Scotsman від 16 березня 2011 року).

Експерти, які працювали на місці, побачили, що ядро, що плавилося, пожирало ту саму бетонну плиту, пропалювало її — з кожною хвилиною наближаючись до води.

Інженери негайно розробили план щодо запобігання можливим вибухам реакторів, що залишилися. Було вирішено, що через затоплені камери четвертого реактора вирушать троє людей в аквалангах.

Коли вони досягнуть теплоносія, то знайдуть клапани і відкриють їх, щоб звідти повністю витекла вода.

Це був чудовий план.

Але не було тоді найгіршого місця на планеті, ніж резервуар з водою під четвертим реактором, що повільно плавився.

Радянська влада роз'яснила обставини другого вибуху, план на його запобігання і наслідки: по суті це була неминуча смерть від радіаційного отруєння.

Троє чоловіків добровільно запропонували свою допомогу, знаючи, що це, мабуть, буде останнє, що вони зроблять у своєму житті.

Це були старший інженер, інженер середньої ланки та начальник зміни. Завдання начальника зміни полягало в тому, щоб тримати підводну лампу, щоб інженери могли ідентифікувати клапани, які потрібно було відкрити.

Наступного дня чорнобильська трійка одягла спорядження та занурилася у смертоносний басейн.

У басейні панувала непроглядна темрява. Світла ліхтаря не вистачало.

Просувалися в каламутній темряві, пошук не давав результатів.

Водолази у темряві підпливли до того місця, де побачили трубу. Вони схопилися за неї і почали підводитись, перехоплюючи руками.

Там, у темряві, були дві засувки, які могли врятувати мільйони людей.

Водолази відчинили їх, і вода ринула назовні. Басейн почав швидко пустіти.

Протягом наступного дня усі п'ять мільйонів галонів радіоактивної води витекли з-під четвертого реактора.

До того часу як розташоване над басейном розплавлене ядро, пройшло шлях до резервуара, води в ньому вже не було.

Другого вибуху вдалося уникнути.

Результати аналізів, проведених після цього занурення, сходилися в одному: якби трійка не занурилася в басейн і не осушила його, від парового вибуху, загинули б мільйони людей.

Імена рятівників:

Олексій Ананенко, Валерій Беспалов та Борис Баранов.

Три людини, які врятували мільйони.

Всі троє вижили, променевої хвороби не мали.

Вдячність

Публікація за матеріалом сторінки https://www.facebook.com/share/p/1BQK7CHzNr/