Новини

З нагоди третьої річниці визволення Херсона в нашому ліцеї стартував марафон проєктів «Сила Херсонщини!» Запрошуємо всіх долучитися...

 

 

11 листопада — день, коли Херсон знову став вільним!
Ця дата назавжди залишиться в серцях кожного з нас як символ незламності, мужності та віри.
У цей день ми з вдячністю згадуємо всіх, хто наближав визволення рідного міста, хто захищав і продовжує захищати нашу землю.

З нагоди третьої річниці визволення Херсона в нашому ліцеї стартував марафон проєктів «Сила Херсонщини!»
Запрошуємо всіх долучитися:
• своїми малюнками,
• віршами,
• фотографіями,
• відео,
• спогадами та побажаннями для нашого міста.

Разом ми створюємо історію пам’яті, сили та любові до рідного Херсона!

Слово має поезія…

Ми зворушено ділимося рядками, сповненими любові до рідного краю.
Ці вірші написані викладачем нашого ліцею і радником студентського самоврядування ліцею: Тетяною Олександрівною Решетько, людиною з щирим серцем і душею, сповненою любові до Херсона.

Місто Херсон, південний рай!

Такий красивий і яскравий

У квітах наче розквітав

Арбузами всіх пригощав,

А помідори, перці, дині

Їх згадуємо досі нині !

Платани ввись росли

Тінь зберігали

І дуб у парку - велетень стояв

У гідропарку ми відпочивали

І по мосту із радістю гуляли

Дніпро чудовий прохолоду й рибу нам давав!

На море хочеш - просто обираєш

На Чорне чи Азовське їхати

А в плавнях погуляти й на байдарці

Лише бажання - й там вже ти!

Міст збудували й поєднали

Олешки із Херсоном!

То була краса!

Але спочатку Крим у нас відняли

Тепер на півдні вже тривалий час іде війна!

Бросають бомби і летять ракети

І дрони смерть несуть щодня!

І це прекрасне місто

Котрий рік руйнують

Скоріше б закінчилася війна!

Невже не можна просто зрозуміти

Хіба для цього ми в цей світ прийшли?

Хіба не можна жити й працювати

Радіти та кохати

Не вбивати, не руйнувати

Ми ж люди, а не звірі на Землі!

Т.О. Решетько

Думи мої, думи мої ,

Що з вами робити?

Як питання розвʼязати

Як щасливо жити?

Щоб усі були здорові

І життя яскраве.

Небо мирне та безхмарне

Наче в тому храмі.

Й на душі було спокійно!

Щоб усе забути !

Щоб міста вже відтворили

Люди щоб сміялись!

Та від вибухів та дронів

Більше не ховались!

Та про це допоки мрієш  , а війна триває

І не бачимо ми поки

Не кінця, ні краю.

І кохане, рідне місто

Наш Херсон руйнують

І летять снаряди , дрони

Ще й бомби кидають

Та живуть у ньому люди

Місто не лишають !

Сподіваються на краще ,

Що усе скінчиться

Знов розквітне наше місто

З руїн відтвориться!

Т.О. Решетько