Новини

До уваги викладачів української мови та літератури. Методичний порадник

 

 

До уваги викладачів української мови та літератури! Ознайомтесь з методичним порадником "Пишемо твір": методичний порадник на допомогу викладачам української мови та літератури закладів професійної (професійно-технічної) освіти» для використання при підготовці здобувачів освіти ЗП(ПТ)О до ЗНО з української мови та літератури, успішного засвоєння ними теоретичних знань та вироблення практичних умінь і навичок.

 

від 28.12.2020 р.

№ 238-12/07

Міністерство освіти і науки України

 Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти

 у Херсонській області

 

Пишемо твір

 Методичний порадник на допомогу викладачам української мови та літератури закладів професійної (професійно-технічної) освіти

Херсон – 2020

 Розглянуто й затверджено радою Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Херсонській області та рекомендовано для використання у навчальному процесі.

 Підготувала: Зарівняк І.С., методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Херсонській області.

  Зарівняк  І. С. Пишемо твір: методичний порадник на допомогу викладачам української мови та літератури закладів професійної (професійно-технічної) освіти. - Херсон, НМЦ ПТО, 2020.- 32 с.

   Методичний  порадник  призначений для викладачів української мови та літератури. Він розроблений з урахуванням завдань сучасної мовної освіти, модернізаційних процесів в освітньому просторі України, особливостей навчального предмета «Українська мова та література» і потреб сучасних учасників освітнього процесу.

Методичний порадник можна використовувати при підготовці здобувачів освіти ЗП(ПТ)О до ЗНО з української мови та літератури, успішного засвоєння ними теоретичних знань та вироблення практичних умінь і навичок.

                                                                          © Зарівняк І.С., 2020 

Вступ

Навчальна дисципліна «Українська мова та література» входить до циклу гуманітарних дисциплін, які вивчаються здобувачами освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Вона спрямована на  активне засвоєння української мови та літератури, що є невід'ємною частиною навчальної, а згодом і виробничої діяльності кожного фахівця.

Запровадження у закладах професійної (професійно-технічної) освіти України як обов’язкової навчальної дисципліни «Українська мова та література»  зумовлене потребою підготовки національних кадрів для різних сфер діяльності. Закон про мови в Україні та Конституція  зобов'язують осіб із середньою професійною освітою володіти державною мовою в обсязі, необхідному для виконання службових та професійних обов'язків. З огляду на це, проблема піднесення рівня мовної грамотності здобувачів освіти – майбутніх фахівців, культури професійного мовлення в загальнонаціональному вимірі набуває особливої актуальності.
 

Методичні поради

щодо написання власного висловлення

 

Написання власного висловлення – одна зі складо­вих частин ЗНО. Викладач української мови та літератури, який працює зі здобувачами освіти, приділяє цьому аспекту значну увагу.

Обов’язково у власному висловленні повинно бути більше 100 слів. Якщо менше, то твір навіть не перевірятимуть. Оптимальний обсяг – це 200- 250 слів. Максимальна кількість слів для написання твору не вказується. Головне завдання – це написати твір-висловлення приблизно на 1,5 сторінки бланку формату  А4.

 На ЗНО-2020 здобувач освіти може отримати 20 балів за ідеальний твір.  Максимальний тестовий бал – 104. Власне висловлення – це 20% від загального балу за виконану роботу.

 На ЗНО краще виконувати спочатку тести, а потім -  писати твір.Тестів більше і вони принесуть 80% балів. 

Під час ЗНО варто відводити для написання твору певний час. Розраховувати його потрібно так, щоб на власне висловлення залишилося 45 хвилин:

1)  30 хвилин - написати на чернетку;

2)  15 хвилин -  для переписування на бланк.

 Якщо особа, що складає ЗНО, швидко впоралася з тестами, то часу на твір-висловлення  буде більше.

Твір можна писати одразу в бланку. Але так слід робити тільки тоді, коли зовсім не вистачає часу. Краще написати спочатку на чернетку, уважно перечитати, перевірити написане (самостійно виправити кілька своїх помилок), а тоді перенести на бланк.

Тема твору-висловлення завжди морально-філософська. Щоб краще зрозуміти, необхідно переглянути  теми минулих років. Якщо здобувач освіти  неправильно зрозумів тему або написав власне висловлення на іншу тему, тоді робота не буде оцінена. Здобувач освіти, що складає ЗНО, автоматично отримує 0 балів.

Структура власного висловлення

 Власне висловлення є важливою частиною тесту з української мови та літератури, тож написати його потрібно якнайкраще. Здобувач освіти повинен точно дотримуватися визначеної структури твору.

Ні в якому разі не можна забувати про вимоги щодо правильного написання власного висловлення:

1. вступна частина твору має приблизно дорівнювати висновку (це близько 80 слів: орієнтовно 40 слів для вступу і 40 — для висновку);
2. не  робити надто короткі висновки (наприклад, завершити твір одним реченням). Висновок - це надзвичайно важлива частина висловлення, це підсумок роботи. З ньому повинні відобразитись усі попередні напрацювання.
3. основна частина твору має бути більшою за вступну та висновок, разом узяті (потрібно навести аргументи, приклади, цитати).

Дотримання певно визначеної схеми при написанні власного висловлення – вимога, виконання якої допоможе здобувачу освіти переконливо довести свою думку, а викладачеві дасть орієнтири для об’єктивного оцінювання. Отож пропонуємо запам’ятати структуру:

1.Теза
2. Аргументи.
3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.
4. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.
5. Висновок.

Середня частина твору може варіюватися: або по­даються одразу всі аргументи (мінімум два), або по одному, наводячи після кожного приклад. Тоді схема твору матиме такий вигляд:

1.Теза.
2. Перший аргумент.
3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.
4. Другий аргумент.
5. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.
6. Висновок.

Усі елементи структури логічно пов’язані:  аргументи доводять тезу, приклади підтверджують правильність аргу­ментів. Це означає, що коли висунути дві тези, то потрібно аргументувати кожну з них двома дока­зами й до кожного добирати приклади. Тут неважко й заплутатися. Тож треба намагатися чітко й лаконічно викладати свої думки.

Здобувач освіти повинен знати, що під час оцінювання структури його твору звертатимуть увагу на такі моменти:

• наявність усіх названих елементів структури;
• їх пов’язаність (тезі відповідають ар­гументи, приклади й висновок);
• використання спеціальних слів та виразів, потрібних для кож­ної частини тексту.

Оцінюючи те­зу, береться до уваги:

·        наявність тези у творі;

·        вона розташована на початку твору;

·        вона сформульована чітко;

·        у ній є конструкції, які виражають власну думку.

Як правильно сформулювати тезу

 Теза – це відповідь на запитання з теми. Є три варіанти формулювання запитань та  відповідно три стратегії можливої відповіді:

 

Вимоги до прикладів, аргументів та висновку:

·        аргументи містяться після тези та відповіда­ють їй;

·        аргументів мінімум два (!);

 ·        приклади йдуть після аргументів і відповіда­ють їм;

·        прикладів мінімум два (!): один із художньої літератури чи інших видів мистецтва та один з історії, суспільно-політичного чи власного життя;

·        висновок міститься після прикладів і відповідає тезі;

·        використані спеціальні слова й вирази, які по­трібні для аргументації, наведення прикладів, ви­сновок.

На ЗНО за кожну з п’яти структурних частин твору мож­на отримати максимум 2 бали. Ще 2 бали  – за логіч­ність твору: поділ на абзаци, логічний розвиток думки, використання спеціальних виразів для зв’язку думок. Отже, за структуру твору макси­мально може бути 12 балів. Якщо наступних 12 – за ідеальну грамотність – здобути не так просто, то цілком реально навчитися правильно будувати структуру твору-роздуму.

У власному висловленні доречно робити чотири або шість абзаців.

 

Критерії оцінювання власного висловлення ЗНО

Пропонуємо розглянути критерії оцінювання власного висловлювання з української мови та літератури. Пам’ятайте: власне висловлення має бути логічним та послідовним.

 

Композиційне оформлення власного висловлення

 

Критерії	Змістовий вияв і композиційне оформлення критерію	Бали
1. Теза	Вправне формулювання тези	2
	Невправне формулювання тези	1
	Не формулювати тези або формулювати тезу, яка не відповідає запропонованій темі	0
2. Аргументи	Наводити принаймні два доречні й переконливі аргументи	2
	Наводити принаймні один доречний аргумент.   Аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує перший. Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези	1
	Не наводить жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними	0
3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва	Один з аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури чи інших видів мистецтва	2
	Немає мотивації наведення прикладу. Приклад не конкретизований через художній образ. У прикладі є фактичні помилки.	1
	Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає або не є доречним.	0
3б. Приклад, що є випадком із життя або історичною подією	Наведено принаймні один доречний приклад із власного життя або подію з історії чи суспільно-політичного життя, яка є конкретною, локалізованою в часі та просторі.	2
	Немає мотивації наведення прикладу; він не конкретизований; у ньому є фактичні помилки	1
	Прикладу  з історії, суспільно-політичного чи власного життя не наведено , або він не є доречним	0
4. Логічність, послідовність	Висловлення демонструє зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу)	2
	У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки	1
	Логіка викладу, цілісность, послідовность і несуперечливость розвитку думки відсутні	0
5. Висновок	Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів	2
	Висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами	1
	Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами	0

Мовне оформлення власного висловлення

Мовне оформлення оцінюють за двома критеріями:                                                                                                            

 

Критерії	Кількість помилок	Бали
Орфографія та пунктуація	0–1	4
	2–6	3
	7–11	2
	12–16	1
	17 і більше	0

 

Критерії	Кількість помилок	Бали
Лексика, грамматика та стилістика	0–1	4
	2–4	3
	5–7	2
	8–10	1
	11 і більше	0

 

                                                                                        

 

Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи 2 (дві) негрубі помилки рахують як 1 (одну) грубу.

До негрубих зараховують такі помилки:

·       у написанні великої  літери у складних власних назвах;

·       у випадках написання разом і окремо префіксів  у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

·       у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший …);

·       у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;

·       у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої  послідовності.

Негрубі орфографічну та пунктуаційну помилки не сумують і не зараховують як 1 (одну) грубу. Систематичне порушення норм милозвучності (3 (три) і більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як 1 (одну) орфографічну помилку.

Вставні слова та вставлені конструкції (словосполучення та речення)

у власному висловленні

Під час написання власного висловлення доречно використовувати вставні слова та вставлені конструкції (словосполучення та речення). Вони надають висловлюванню різних додаткових відтінків, зокрема виражають ставлення мовця до повідомлення, вказують на його джерело або ж подають різні додаткові зауваження, уточнення, роз'яснюючи речення в цілому або окреме слово в ньому. Але їх потрібно ретельно підбирати і, головне, не зловживати ними. Правильне використання цих слів, виразів і конструкцій може додати кілька балів, а помилка у застосуванні - навпаки.

Пропонуємо деякі варіанти вставних слів та виразів, що можна використати при написанні власного висловлення.

Теза

• Я думаю, …
• Я вважаю, …
• Мені здається, що …
• На мою думку, …
• На моє переконання, …
• Моя точка зору на цю проблему така: …

Аргументи

• Я так вважаю, тому що …
• Чому я так думаю? Тому що …
• Аргументом на користь моєї думки мо­же бути те, що …
• До того ж …
• Довести своє твердження я можу такими аргументами: по-перше, …, а по-друге, …
• На користь моєї думки можу навести такі аргументи: …
• Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, ..,а по-друге, …
• Хоч моя думка, можливо, видається див­ною, спробую переконати вас такими аргумен­тами: ….

Приклади

• Скарбниця світової літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. Так, …
• На згадку приходить герой …
• У зв’язку з порушеною проблемою хочеться згадати твір …
• Яскравим прикладом саме такого ро­зуміння … особисто для мене є …
• Проблема … є дуже актуальною, тому бага­то прикладів її розв’язання дає саме життя.
• Говорячи про … , не можна не згадати …
• Повертаючись до думки про … , можу наве­сти такий приклад: …
• Як я вже зазначав, … Щодо цього яскравим прикладом є образ … з твору …
• Тема мого роздуму порушується у творі … . Там …
• Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є герой .. з твору..
• Історія також дає багато прикладів … Один із них – …
• Згадаймо постать видатного … Захоплює його …
• Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …
• Хочу навести приклад із власного життя …

Висновок

• Отже, можна дійти висновку, що …
• Підсумовуючи, можна зазначити: …
• Таким чином, можна зробити висновок, що …
• Отже, бачимо, що …
• На завершення свого роздуму підсумую: …

Вирази для зв’язку думок

 

• По-перше, по-друге, …
• Повертаючись до думки про…, хочу зазначити, що …
• Як я вже стверджував, …
• Як уже зазначалося, …
• Як можна побачити, …

 

Із арсеналу запропонованих ви­словів  у творі потрібні одна-дві конст­рукції з кожного блоку. Звертаємо увагу, що вирази для зв’язку думок не є закріпленими за окремою частиною твору. Наявність їх впливає на кількість балів за логічність твору, отож вони не­обхідні. Оптимальний варіант їх використання – в аргументах і прикладах. Важливо ретельно підбирати запропоновані конструкції. Якщо, наприклад, у висновку написати «Я думаю», можна втратити 1 бал, оскільки цей ви­раз доцільно використовувати у формулюванні тези.         

 

Цитати при написанні власного висловлення

Цитата — це дослівно переданий уривок із тексту для підтвердження якоїсь думки.  

У вимогах до творчого завдання ЗНО не вказується обов’язкова наявність цитат, однак їх використання при написанні власного висловлювання є бажаним. Цитати надають твору більшої цінності, стають підтвердженням того, що не лише здобувач освіти так думає. Крім того, вони є чудовим доповненням прикладів.

Готуючись до ЗНО, здобувачеві освіти бажано завести «цитатник» — зошит, куди будуть виписуватися цитати, що йому сподобалися та зможуть стати у нагоді при написані власного висловлювання.

При використанні цитат потрібно обов’язково вказувати на автора чи на джерело, з якого їх узято.

 

Правила оформлення цитат

1.     Цитати виділяються лапками. Якщо цитата супроводжується словами автора, то ставляться такі розділові знаки, як і при прямій мові.

«Найважливішого «гонорару», як веселий блиск в очах народу, нема», — занотував Остап Вишня у своєму щоденнику.

2.     Якщо цитата подається не повністю, то пропуск позначається трьома крапками.

«Основна риса характеру нашої сім’ї, — скаже потім О. Довженко, — насміхатися над усім і в першу чергу один над одним і над самим собою...»

3.     Якщо цитата виступає частиною речення, то вона починається з малої букви.

 Пригадуєте: Мавка з «Лісової пісні» Лесі Українки дорікнула Лукашеві за те, що той «життям не зміг до себе дорівнятись»?

4.     Якщо після цитати подається прізвище автора або джерело, то вона береться в дужки, і після дужок ставиться крапка.

«Впали в око присадкуваті хати, крислаті сосни, кучмуваті дуби» (Ю. Збанацький).

5.     Віршований текст в лапки не береться.

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні. (В. Симоненко)

6.     Якщо віршований текст цитується суцільним рядком, то він оформлюється як звичайна прозова цитата.

У серці Тараса Шевченка завжди жила велика віра в те, що настане час — і «заговорять і Дніпро, і гори! І потече сторіками кров у синє море...»

7.     Якщо посилання на джерело або автора стоїть рядком нижче, то крапка ставиться після цитати. Прізвище автора береться в дужки.

 

«Мова народу — це найбільший національний скарб... Святим обов’язком митця є невтомно шліфувати, гранити, вияскравлювати алмази народного слова». (О. Гончар)

Приклади з літератури

Готуючись до ЗНО з української мови та літератури, здобувач освіти знає чимало програмових творів ( їх цілком достатньо, щоб підібрати приклад). На ЗНО можна погортати тестовий зошит у частині «Література» - там є назви різних творів і, можливо, один з них стане прикладом.Також можна пригадати книги, які здобувач освіти читав не з програми, навести як приклад ситуацію з кінофільму, мультфільму, серіалу чи навіть аніме. (вказати назву, режисера та жанр мистецького твору). Обмежень у   літературі (українська чи зарубіжна) також немає. Головне - вказати назву, автора, жанр твору, чітко описати ситуацію чи персонажа.

 

Приклади з власного життя

Якщо у творі здобувач освіти наводить приклад із життя, у такому випадку необхідно описати його детально, а не в загальних рисах. Краще наводити приклад з історії (України, всесвітньої) або суспільно-політичного життя (факти з біографії відомих людей, письменників тощо). Не обов’язково першим писати приклад з літератури, а другим - приклад з історії або життя. Порядок не має значення.

 

Викладач повинен акцентувати увагу здобувачів освіти на етапи підготовки до написання власного висловлення:

- переглянути критерії оцінювання та зрозуміти структуру;

- продивитися теми ЗНО минулих років;

- спробувати написати власне висловлення (вибрати одну з тем ЗНО минулих років), дотримуючись структури;

- якщо є можливість – попросити викладача (або одногрупника) перевірити твір;

- написати хоча б п’ять творів на одну з тем ЗНО минулих років;

- намагатися витрачати для написання твору не  більше 40 хв.

 

Редагування твору:

як самостійно знайти помилки здобувачам освіти

Редагування твору – один із найважливіших і найвідповідальніших етапів у роботі над власним висловленням. Здавалося б: якщо твір написано, то здобувач освіти вже виконав свою «основну місію». Але ж ні! Тепер обов’язково потрібно знайти помилки у творі. Краще їх знайти самостійно, ніж це зробить перевіряючий.

При редагуванні твору необхідно вдумливо перечитувати на­писане; стежити, щоб у висловленні не було повторів; думки були сформульовані зрозуміло й чітко; не було використано за­надто ускладнених конструкцій; щоб була дотримана схема написання власного висловлення.

Пропонуємо розглянути зразок самостійного редагування власного висловлення та коментарі щодо помилок,  допущених у творі, та його будови.

 

Зразок аналізу

- цифрою виділено помилки;

- після твору зазначено коментарі щодо помилок.

 

Краса врятує світ

Тема, запропонована для роздуму,  дуже цікава. На мою думку, в (4) цих словах скрита (1) велика надія, віра в те, що на­стане час, коли краса людсь­ких почуттів (2) переможе і (3) оволодіє світом, в (4) яко­му зараз панують такі почуття (2), як недовіра, зневага, байдужість, жадність (5). Я, як і Ф. Достоєвський_(6) щиро вірю в це, сподіваюсь (7). Я розумію, що це буде можливо, тільки якщо кожна людина на планеті буде від себе вимагати удосконалення (8).

Спробую довести свою думку методом від протилеж­ного. Давайте озернемося (9) й подивимося на нашу країну. Ми всі свідки політичної та економічної криз, які тягнуть Україну вниз. Причиною всім цим (10) проблем є недовіра людей один одному (11); невміння поступитися своїми позиціями (12), (13) заради розквіту держави; ненажер­ливість людей, які збільшують свої капітали за рахунок гро­шей бідних і середніх класів суспільства. Що ж, як не краса людських почуттів, взаєморо­зуміння (14) може вивести країну з цього стану?!

Скарбниця світової літера­тури дає багато прикладів кра­си. Силу кохання описує всвоєму (15) творі «Тигролови» І.Багряний. Коханню Наталки і Григорія ніщо не може бутина перешкоді (16).  Говорячи про красу почуттів, не можна не згадати О. Пушкіна. У його повісті «Капітанська дочка» коханню головних героїв не може перешкодити (16) навіть Громадянська (17) війна. Ко­хання все перемогає (18).

Історія теж багата на при­клади з цієї теми. Сила волі, небайдужість до долі своєї країни, почуття справедливості прокинулися в людях в 1980-1990 роках_в_східноєвропейських (19) країнах, які повстали проти тоталітарного режиму СРСР.

Отже,  можно (20) прийти до висновку, що перед красою людських почуттів ніхто не може встояти (21). Рано чи пізно добро переможе. Як я вже казала, я сподіваюсь, що краса врятує світ. І якщо кожна людина буде цього бажати, чекати, це стане реальністю.

Коментарі щодо помилок

1.  Лексична помилка: треба прихована.

2.  Повтор слів. Можна замі­нити: краса людських взаємин.

3.  Порушено закон мило­звучності мови (треба пере­може й оволодіє).

4.  Після коми перед приго­лосним потрібен у, а не в (світом, у якому – слово якомупочинається на при­голосний звук [й]).

5.  Лексична помилка: треба жадібність.

6.  Порівняльну конструк­цію  як і Ф. Достоєвський треба виділити комами з обох боків.

7.  Граматична помилка: ві­рити у щось, а сподіватися на щось. Можна переформулювати думку так: Як і Ф. Достоєвський, я щиро вірю в це, сподіваюся на торже­ство добра й краси.

8.  Збіг двох голосних неба­жаний (вимагати вдоскона­лення).

9.  Озирнемося.

10.  Граматична помилка: причина чого?, а не чому? (причиною всіх цих проблем).

11.  Граматична помилка: не­довіра людей один до одного.

12.  Потрібно вжити форму однини: своєю позицією.

13.  Кома не потрібна.

14.  Конструкцію з як треба виділити  комами з обох боків.

15.  Важкого для вимови збігу приголосних (в св, в хв. та подібних) слід уникати: у своєму творі.

16.  Двічі повторюються майже однакові вирази (бу­ти на перешкоді – не може перешкодити). Один із них треба замінити: стати на заваді.

17.  Це не власна, а загальна назва: громадянська війна.

18.  Перемагає (чергування о – а: перемога – перемага­ти, допомога – допомагати).

19.  Між приголосними по­трібен прийменник у: про­кинулися в людях у 1980-1990 роках усхідноєвропей­ських країнах.

20.  Можна.

21.  Нечітко сформульована думка. Краще написати так: перед красою людських по­чуттів зло безсиле.

 

Коментарі щодо будови твору

1.  Структура твору загалом витримана, у кожній частині використано відповідні вирази.
      2.  Аргумент лише один.
      3.  Приклади з літератури (про красу кохання) зовсім не відповідають аргументу (про недовіру й ненажерливість, що панують у суспільстві).

Щоб поліпшити твір, потрібно додати ще один аргумент, мотивуючи наступні приклади про кохан­ня. Це можна зробити, перенісши абзац з історич­ним прикладом ближче до відповідного аргументу, а вже після нього сформулювати другий аргумент і навести приклади про кохання.

Історія дає багато прикладів щодо цього аргу­менту. Сила волі, небайдужість до долі своєї країни… (Далі за текстом твору.)

Другий аргумент – усепереможна сила красивих людських почуттів, які витримують надзвичайні випробування. Найкращі зразки світової літератури приваблюють саме такими прикладами. Так, красу й силу кохання описує у своєму творі «Тигролови» І. Багряний… (Далі за текстом твору).

Поради щодо правильного написання твору на ЗНО

для здобувачів освіти

 

1. Не намагайтеся запам’ятати тексти готових творів. Якщо станеться так, що тема буде дещо іншою, це негативно позначиться на результаті і вплине на Вашу концентрацію.

2. Якщо спочатку здалося, що Ви не можете написати власне висловлення за пропонованою темою, не панікуйте, не залишайте завдання невиконаним. Посидьте і заспокойтеся. Швидше за все, через деякий час ситуація вже не здаватиметься критичною, і Ви щось пригадаєте.

3. Якщо Ви дуже сильно хвилюєтеся і не можете заспокоїтися, спробуйте зробити кілька дихальних вправ.

4. Запишіть все, що Вам відомо з теми. Спробуйте впорядкувати те, що записали.

5. Уважно прочитайте тему твору. Спробуйте визначити точне лексичне значення кожного слова теми і тільки тоді — загальне лексичне значення фрази або вислову.

6. Продумайте напрям розвитку теми, співвіднесіть тему твору зі своїми знаннями та вирішіть, про що треба писати, а від чого краще відмовитись як від зайвого для цього твору.

7. Вам потрібно довести, що Ви вмієте грамотно писати твір.

8. Запишіть основні моменти, про які Ви хотіли б розповісти у своєму творі, збудуйте їх логічно — це і буде ваш первинний план. Звертайтеся до нього під час написання тексту, він допоможе вам зберегти логічну лінію і розкрити тему.

9. Співвіднесіть об’ємів вступу, висновку й основної частини. Пам’ятайте, що будь-які «зміни» в розмірах складових частин твору можуть також негативно вплинути на кінцевий результат.

10. Не забудьте, що епіграф- це прикраса твору. Якщо Ви не впевнені, що він підходить або не точно пам’ятаєте текст і розділові знаки, то краще не пишіть його зовсім. За відсутність епіграфа бали  ніхто не знизить.

Пам’ятайте, що головне – це практика!

Методичні поради

 щодо написання твору-роздуму в жанрі есе

 Есе – (від франц. Essai - спроба, проба, нарис) – невеликий за обсягом прозовий твір із довільною композицією, що відображає індивідуальні враження та міркування автора з конкретного питання, а також не претендує на вичерпну відповідь.

Есе виражає індивідуальні враження й міркування автора з конкретного приводу або предмета, а також  не претендує на вичерпне трактування.

 Обсяг й функції  есе межують або з науковою статтею чи літературним нарисом (з яким есе нерідко плутають), або з філософським трактатом.

Як вид письмової навчальної роботи есе - це твір-міркування невеликого обсягу з вільною композицією, що виражає індивідуальні враження, міркування з конкретного питання, проблеми й свідомо не претендує на повноту й вичерпне тракту­вання теми.

Аналізуючи закордонний і вітчизняний досвід застосування есе в педагогічній практиці, можна говорити про форми його використання:

1) есе — самостійна творча робота із запропонованої викла­дачем теми або переліку тем для самостійного вибору здобувачами освіти (виконується як позааудиторна робота);

2) есе — 30-хвилинна контрольна або самостійна робота з вивченого навчального матеріалу (виконується на занятті в аудиторії);

 

Тема для цих видів есе формулюється найчастіше ви­кладачем у вигляді проблемного питання, що має спонукати здобувачів освіти до міркування, а не тільки до логічної побудови відповіді з окремих понять і визначень.

3) есе — 10-15-хвилинний твір для закріплення й опрацювання нового матеріалу (пишеться наприкінці заняття або окремо виділеного етапу заняття в аудиторії);

4) есе — 5-10-хвилинний твір з метою підведення під­сумків аудиторного заняття й фіксування сформованих на занятті  думок і висновків з теми (найчастіше дається завдання написати, що здобувачі освіти довідалися з нової теми, або сформувати одне пи­тан­ня, на яке вони так і не отримали відповіді).

 

Теми для цих видів есе формулюються найчастіше викладачем як питання, що допомагає закріпити у здобувачів освіти думки, що виникли в ході аудиторного заняття та висловити  особисте ставлення до на­в­чаль­них проблем і з теми.

Першочергові завдання написання есе:

1)                стимулювання самостійного пошуку або узагальнення теоретичного та практичного досвідів вирішення проб­лем, розгляду ситуацій, явищ тощо;

2)                реалізація творчого, креативного наміру та суб’­єк­тивних передбачень, суб’єктивного ставлення  до проблем, форм та методів їх практичного вирішення, що є сво­єрідним  «монологом»  під час дискусії, де чітку позицію займає автор – здобувач освіти;

3)                демонстрація знань, враховуючи вимоги навчального пла­ну, мету, завдання навчальної дисципліни, додатково опрацьовані матеріали, зібрані та узагальнені аргументи, а також демон­страція самостійної позиції здобувача освіти;

4)                розвиток змістовності співпраці «здобувач освіти – викладач», «но­вого та старого».

 

Як підготуватися до написання тексту есе

Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємозалежних елементів:

1)    вихідна інформація, що буде використана: конспекти щодо прочитаної літератури, записи результатів дискусій, власні міркування та накопичений досвід із даної проблеми;

2)    якість обробки інформації: організація, аргументація та докази;

3)    аргументація: наскільки точно інформація та порушені в есе проблеми співвідносяться.

Процес написання есе: обмірковування - планування - написання - перевірка - виправлення.

Планування - визначення мети, основних ідей, джерел інформації, строки написання роботи.  Мета повинна визначати дії. Ідеї, як і мета, можуть бути конкретними й загальними, більше абстрактними. Щоб у творі-роздумі в жанрі есе справді був зміст,  ідея повинна проходити через увесь твір. Інші ідеї - менш яскраві - повинні підтримувати те, що здобувач освіти збирається донести у тексті. Таким чином, вийде структура. Думки, почуття, погляди й подання можуть бути виражені у формі аналогій, асоціації, припущень, міркувань, суджень, аргументів, доказів тощо.

Джерела: бібліотека, інтернет-ресурси, словники, довідники.

Якість тексту есе складається із чотирьох основних компонентів: ясності думки, виразності, грамотності й коректності. Виразність — це доступність тексту для розуміння. Її можна досягти, користуючись логічно й ретельно підібраними словами, що розкривають тему. Грамотність - дотримання норм сучасної української літературної мови. Коректність — це манера написання. Писати треба полемічно, але чемно.

 

Схема складання есе

1.     Постановка питання або проблеми (визначити предмет викладу).

2.     Назва причин, що спонукають звернутися до цієї проблеми (недоліки, проблеми освіти, передовий досвід, зразок).

 3.     Теза-аргумент, ілюстрація проблеми (основні положення, підкріплені фактами, аргументами, досвідом).

4.     Я – позиція (власне місце в освітньому просторі).

5.     Висновки (вирішення проблеми, пропозиції, рекомендації, побудова принципів, положення, шляхи виходу і практична значущість).

 

Зразковий план есе

(на допомогу здобувачам освіти)

1. ВСТУП (один абзац)
     Вступ - дуже важливий елемент твору. Для початку есе існує кілька підходів.
1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу зрозуміти, чого очікувати від написаного твору.
2. Несподіваний — це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.
4. Авторитарний — пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.
5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
6. Цитатний — вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).
7. Діалоговий — з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік  думок із риторичними запитаннями.

Доречно використовувати  «пастки» для залучення уваги: цитата, вірш, питання, роздуми, незвичайні факти, ідеї або смішні історії.
     Немає необхідності висловлювати у вступі основну думку, але потрібно  підводити до неї.
     Уникати фрази «Це есе про ...» або «Я збираюся поговорити про...».

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА  (2-3 абзаци)
    Висловлювати свої думки зрозуміло.
    Підкріплювати основні ідеї фактами, роздумами, ідеями, яскравими описами, цитатами або іншою інформацією або матеріалами, які інтригують і захоплюють увагу читача.
    Використовувати довідкові матеріали, щоб усунути тавтологію.

3. ВИСНОВОК  (один абзац)
      Продемонструвати зростання і потенціал у даній області.

Показати власні погляди на проблему.
      Вказати майбутній план дій стосовно даного питання.
      Модифікований варіант особистого бачення проблеми, що розглядалась у творі-роздумі в жанрі есе.

 

План для міні-есе (метод гамбургера) 

1. Вступ ( булка )

Написати одне речення, яке пояснює ідею або тему есе.

 

2. Основна частина (м’ясо, салат, сир…)

Складається з фактів, доказів і пояснень, які пояснюють ідею есе (3-4 речення).

 

3. Висновок (булка )

Написати одне речення-підсумок, що пов’язує між собою вступну та основну частини.

Послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі, бо есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь детально описувати все, що відбувалося в певний період.

Мовна будова есе

 Мова есе - це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.

Стиль есе вирізняється:

- афористичністю;

 - образністю;

- парадоксальністю.

 

1.     Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.

2.     Опис — характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.

3.     Порівняння — в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.

4.     Фінальні компоненти — останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.

Для есе характернее використання численних засобів художньої виразності: символи; метафори; порівняння; алегоричні і притчові образи.

Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно: використовувати різноманітні асоціації; проводити паралелі; добирати аналогії.

Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні: непередбачувані (парадоксальні) висновки; несподівані повороти; цікаві зчеплення.

 

Правила написання креативного есе

(для здобувачів освіти)

1.Слова-зв’язки ( допомагають плавно переходити з однієї частини твору до іншої).
2. Різноманітна структура речень (використання інверсії - незвичного розташування слів; використання речень, що різні за структурою, метою висловлювання та емоційним забарвленням).
3. Зрозумілі слова (розуміти значення слів, які вживаються в тексті; текст есе повинен вражати змістом, а не словниковим запасом;  вишуканість гарна, але в міру).
4. Уникати тавтології ( використання слів-синонімів).
5. Лаконічність (лаконі́зм або короткомо́вність) — гранично стисле грамотне вираження думки.
6. Кожне речення повинно бути унікальним за змістом.
7. Активна життєва позиція.
8. Книги та приклади з життя - це здорово.

 

Критерії оцінювання

мовного та змістового оформлення есе

При оцінюванні есе в центрі уваги викладача знаходиться:

• здібність здобувача освіти критично та незалежно оцінити вказані дані, точки зору, позиції, аргументи;
• здібність розуміти, оцінювати та встановлювати зв’язки між ключовими моментами, проблемами та запитаннями;
• вміння диференціювати протилежні підходи та моделі, застосовуючи їх до емпіричного матеріалу або дискусії з принципових питань;
• здатність до застосування аналітичних підходів, моделей тощо.

 

Критерії оцінювання змісту есе	Бали	Критерії оцінювання мовного оформлення есе		Бали
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів		Грамотність
		орфографічні, пунктуаційні, помилки	лексичні, граматичні, стилістичні
Побудованому здобувачем освіти тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено жодного аргументу.	1	13 і більше	9-10 і більше	1
Побудоване здобувачем освіти висловлення характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення;  теза не відповідає запропонованій темі;  наведені аргументи не є доречними; прикладу немає або він  не є доречним.	2	12		2
Здобувачеві освіти слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі;  наведений аргумент не випливає з тези;  приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко.	3	11		3
Висловлення здобувача освіти за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами;  є недоліки за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення послідовності побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього; відносна стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент.	4	9-10	7-8	4
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент; приклад непереконливий;  висновок лише частково відповідає тезі, не пов’язаний з аргументом та прикладом; трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно струнка побудова твору, середній рівень словникового запасу,   бракує стильової єдності.	5	7-8		5
За обсягом висловлення учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний; учень (учениця) наводить   один доречний аргумент; наводить непереконливий приклад;  висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами; робота характеризується недоліками за п’ятьма показниками: помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий, учень (учениця) неточно добирає слова й синтаксичні конструкції.	6	5-6		6
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводить   один доречний аргумент;  вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі є недоліки (до чотирьох): відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; висловлювання не завжди конкретне, просторовий виклад міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом  нелогічне розташування абзаців, переходи між ними не є вмотивованими; основна думка не арґументується.	7	4	6	7
Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; наводить   один доречний аргумент; приклад не конкретизований; висновок відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома показниками: невміння пов’язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає переконливі докази для обґрунтування певного явища, відносне багатство словникового запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю слововживання.	8	3	5	8
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; наводить один доречний аргумент;  вдало добирає лексичні засоби; наводить один доречний приклад; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі виявлені недоліки за двома показниками: тезу чітко не сформульовано, відсутність виразної особистісної позиції, належної її аргументації тощо.	9	1+1 (негруба)	4	9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на проблему, наводить два доречні й переконливі аргументи, приклади; неординарна побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й  випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів.	10	1	3	10
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; вправно формулює тезу;  аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, наводить два доречні й переконливі аргументи для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; приклади конкретизовані; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; висновок відповідає запропонованій темі й  випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів.	11	1 (негруба)	2	11
Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; вправно формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет, наводить два доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; приклади переконливі, конкретизовані; цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу);       висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів; робота відзначається багатством слововживання та художньою цінністю.	12	-	1	12

 

 

 

Редагування есе (поради для здобувачів освіти)

 

Написання есе - це досить тривалий процес. Переписуючи есе, потрібно домагатися кращих результатів. Якщо не має часу на вдосконалювання есе, то це є ризиком  написати не найкращу  роботу. Об'єктивно аналізуючи есе, необхідно ґрунтуватися на трьох складових: зміст, структура, інтерес.

 

Зміст есе. Радимо задати собі наступні запитання:

 

- Відповів(ла) чи ні я на задані питання?

- Підтверджував(ла) чи ні написане конкретними прикладами (аргументами)?

- Чи було мною написано щось особливе?

- Чи є оригінальним  моє есе?

- Після прочитання есе, яка про мене складається думка?

- Чи не занадто багато у вступі загальних фраз? Чи може есе обійтися без них?

- Що запам'ятовується в есе?

 

Структура. Зміст есе може бути незрозумілим через некоректне формування ідей. Есе повинно бути схожим на стежку, що веде читача до заключної частини (висновку).

 

   Щоб перевірити правильність структури есе, зверніть увагу на перші фрази. Випишіть перші фрази кожного абзацу. Прочитайте їх одне за іншим і задайте собі наступні запитання:

- Якби хтось читав тільки ці фрази, зрозуміла б особа, що я хочу сказати?

- Чи виражають перші фрази основну ідею абзацу?

- Чи сформовано послідовний хід думок?

 

   Подивиться, чи всі абзаци приблизно однієї довжини? Якщо один з абзаців значно довше за інших, можливо, ви вклали в нього кілька ключових ідей, аргументів, доводів, доказів.

 

Наскільки «природно» виглядає заключна частина есе, чи логічним є такий висновок після всього написаного в основній частині тексті?

 

 Інтерес. Багато хто зі здобувачів освіти, редагуючи есе, не звертають уваги на фактор інтересу. Але дуже важливо, щоб есе було цікаво читати. Якщо ви хочете, щоб воно запам'яталося, намагайтеся при написанні використати таку формулу:

 

ОСОБИСТЕ +УНІКАЛЬНЕ = ЦІКАВЕ

 Відповідайте на наступні питання:

- Чи має перший абзац особистісний характер?

- Есе починається з якоїсь дії, події або образу?

- Чи використані в есе слова, які ви, за звичай, не застосовуєте? Якщо так, то краще від них відмовитися.

- Чи не занадто багато в есе прикметників і прислівників?

- Чи не зловживаєте  ви в есе шаблоними фразами?

- Чи не багатослівні ви?

- Чи цікаве, на ваш погляд, есе?

- Чи виникає після прочитання есе почуття завершеності, результату або чогось не вистачає? Остання фраза звучить так, як і повинна звучати фінальна фраза?

 

Читання відредагованого есе. Після того, як ви впорядкували структуру та зміст есе, прийшов час перевірити його в цілому. Зробіть це.

 

Список використаної літератури

1. Батишев  С.Я. Реформа професійної школи: навч. посібник / С.Я. Батишев. – К.:Знання, 1990.

2. Бугай Н.І. Методична робота в професійно-технічному навчальному закладі: проєктування методичного заходу. Методичні рекомендації для методичних служб ПТНЗ України / Укладач Н.І. Бугай. Вип. 2.- К.: НМЦ ПТО М О Н України, 2006. – С. 2-9.

3. Бугай Н.І. Роль методичної служби навчального закладу в технологізації оформлення педагогічного досвіду. Методичні рекомендації для методичних служб ПТНЗ України. Випуск 1.-К.: НМЦ ПТО М О Н України, 2006.- С.28-39.

4. Закон України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2018.

5. Жорносек І.П. Науково-методична робота в навчальних закладах системи середньої освіти: Монографія. – К.: 2000. – 124 с.

6. Законодавство України про освіту. Збірник законів. – К.: Парламентське видавництво, 2002. – 159 с. – (Бібліотека офіційних видань).

7. Полєшко Р.А., Щорс В.В. Система роботи з вивчення та творчого впровадження передового педагогічного досвіду //Завучу усе для роботи. Науково-методичний журнал. - Харків: Видавнича група «Основа», № 1-2, 2011. -С.27--31.

8. Професійна освіта: Словник: Навч.посіб. / Уклад. С.У. Гончаренко та ін., За ред. «Торгсінг плюс» Харків, 2006. - 671с. Н.Г.Ничкало. – К.: Вища школа, 2000. – 380 с.